в · этой · жизни · умирать · не · ново,но · и · жить,кончечно,не · новей.(с)

я не знаю,в які двері стукати.не знаю,що мені робити.
хто допоможе?здається,що це вже кінець світу.і не хочеться жити.
так давно вже не хочеться жити,що думаю в мене не було дитинства.
що народився сумним.що немає в житті веселки і сонця.весни і посмішок.
не знаю,в які двері стукати?не знаю,що робити?
я хотів себе вбити.але не зміг і цього зробити.
в міста їзити потягами.чаї розпивати.
вдивлятись в обличчя з зморшками.
світло вимикати.вмикати.вимикати.вмикати.вимикати.
вечір.зима.стукіт серця.одна.
мрії.печаль.не з тобою.нажаль.
цукор.пісок.липовий чай.рот на замок.
як давно не було,чистої весни.
то ж доводиться далі тікати у сни.

нам не о чем с тобою говорить.
так помолчим же тишине во благо.
вонзив печали взгляды в холода гранит.
и все же помолчим.так надо.надо.

мне очень жаль.стою и плачу.
душа моя покой не знает как найти.
утеряны все нити,все зацепки,знаки.
я рядом.но как далек я,что ко мне не подойти.

нам не о чем с тобою говорить.
я знал,что время то наступит.
дар речи будет как тайник.
меня сдесь нет.я больше недоступен.

p.s.Ти навіть не питаєш,що я їв.

я стал попсовым.в моде ненавидеть себя и желать умереть.
и,как ни странно,я думаю,что я оригинален.как же убийственно слово неформал.
так же как пить кофе в 5 утра и желать уснуть,так как завтра на работу к семи.
и танцевать на твоей голове,показывать фильмы в плохом качестве.отворачиваться и кривиться.
ты меня так и не запомнила.более того,ты забыла меня на утро.
мне было обидно.ведь я не модный.я люблю себя.
ха)это вызывает слезы.агония.безумство.но ты ведь меня так и не дорисовала.
хотя,я тоже умею рисовать.я сам себя дорисую.
словил тролейбус за рога.а потом повесил их у себя в гостинной.в гостинной общежития.
гуляли всю ночь до утра.(с)
что за бред ты несешь и откуда?скажи мне.
не отвечу я тебе.ты сам несешь свой и скрываешь свои недостатки за толстой шкурой овцы.
а ты смотрел?нет.
а ты видел?нет.
а где ты живешь?нет.
а..нет?да.то есть нет.
мы запутываемся в макаронах.жуем касеты в кассетниках.мотаем их на карандаши.
мой бред лишь мой.
добавлю.я сам его не понимаю.сдесь нет гениальности.о какой гениальности можно говорить,если я даже сомневаюсь в правильности написания слова "сдесь".и,чтобы проверить,захожу в гууугл.
заходи и ты.может встретимся там.
а давай встретимся?где лучше?в контакте?на майспесе?на фейсбуке?
вахаха)
ты понимаешь,что мне нужно было просто развлечься.
мне надо было чем-то лечить душевные травмы.(с)

ты заберешь меня в Исландию?
напиши о нас песню.
такую,печальную.
чтобы в газету "Вести".

ты пойдешь со мной по радугу?
в ведро соберем ее слёзы.
положительным будет даже угу.
и все грезы.грезы.грезы.

и здорово и холодно.

біла стежинка.під ногами рипить.
самотня дитинка.стоїть і мовчить.
скажи-но мені Дитино,чому Ти сама?
зимового ранку.все ж не весна.
не скажу тобі нічого.лиш поглядом своїм.
дам зрозуміти,що тебе я з'їм)))

серію дурнуватих віршів відкрито.не соромимось не пишемо)

іноді ти приходиш і на моїх вустах з'являється посмішка.іноді ти приходиш по зеленій траві.а іноді ти прилітаєш.я бачу тебе парящою у чорно-синьому,вечріньому,літньому..Небі.ти з'являєшся серед зірок.місяць слугує німбоб для твоєї чарівної краси.
а взимку ти блукаєш серед жовтого світла ліхтарів.ти плаваєш річковими каналами.серед маленьких корабликів з капітанами.у них затишні трюми.там тепло і звідти визирають діти,вони лижуть морозиво.морозиво взимку,треба бути неабияким гурманом,або просто бути дитиною.часто я не можу зрозуміти ким є ти.певно більше дитиною.так,я певен.
ти можеш днями слухати одну й ту ж пісню.засинати під неї і просити:"забінді її ще на 20 разів,будь ласка.". ти посміхаєшся,як дитина.ти лягаєш у ліжко і дрижиш всім тілом.ні,не від холоду,просто тобі настільки приємно.і ти роставляєш руки,чекаючи,що я тебе обійму.я обіймаю.відчуваю запах твого волосся.ти пахнеш дитинством,молоком і хлібом.дивно,але це так.у світі багато дивного,але це так...коли пісня грає 18 раз ми вже літаємо уві сні,обійнявшись за руки...ааааа..аааааа...аааа..ааааа...ааааааа.....аааааа....аааааа...ааааа...ааааа
підвпливомзакохатисьунареченубрата!!!

я перетворився на "веб-человечка".уявоного друга.уявного знайомого.уявного.на того,хто пише листи з далеких галактик.на того,хто шле смс.але я постійно десь далеко.я-уявний...я-реальний. 

тут сумно.тут пуста пошта.тут сумно.і час тянеться,як плавлений голандський сир.тут порожньо.тут тревожно.тут не читається і не грається.
так тихо.ніхто не подає ніяких знаків.я наче в засніженій далечині.наче в юрбі,на сотні кілометрів від цивілізації.
цивілізація зрадила мене.перетворила на хворого.і я втік від неї.зараз намагаюсь позбавитись поганої звички:необхідності у спілкуванні.
я не знаю чи всі слова написав правильно,але так я себе зараз почуваю.

heysátan

heysátan
höfðum þau hallí ró
en ég sló
ég sló tún
ég hef slegið fjandans nóg
en ég sló
heysátan
þá fer að fjúka út
út í mó.. (ég dró)
heyvagn á massey ferguson
því hann gaf undan
og mér fótur rann... andskotann
ég varð undan
og nú hvíli hér
með beyglað der
og sáttur halla nú höfði hér
(с)